Вільгельм Гауф

Вільгельм Гауф — німецький письменник, автор численних романів, казок та новел. Доля відвела сину чиновника зі Штутґарта, котрий прийшов у світ 29 листопада 1802 р., надзвичайно короткий час перебування на Землі. Він прожив усього 25 років, залишивши по собі дивовижну спадщину. Всесвітню славу здобули новели та казки Гауфа. Три томи його казок об’єднані спільною назвою "Казки для синів і дочок вельможних станів" (1826–1828) і утворюють три цикли: перший — "Караван", до якого увійшли відомі казки про каліфа-лелеку та Маленького Мука. У "Каравані" домінує "східний колорит". Другий цикл називається "Олександрійський шейх і його невільники" з відомою казкою про Карлика Носа, а третій — "Харчевня в Шпессарті" зі знаменитою казковою історією "Холодне серце" і переважанням творів з німецьким сюжетом. У творах Гауфа дивним чином уживаються описи вигаданих казкових світів і етнографічно точні замальовки побуту та звичаїв далекого Сходу, рідної Німеччини. Твори Вільгельма Гауфа давно і цілком заслужено знані в усьому світі.