Шота Руставелі

Про життя найвидатнішого грузинського поета класичної епохи (XII ст.) Шота Руставелі збереглося дуже мало достовірних біографічних відомостей. Головне джерело історично-літературних фактів про нього — пролог поеми “Витязь у тигровій шкурі”. Руставелі присвятив свій твір цариці Тамар, оспівавши її та її чоловіка Давида Сослані у вступних строфах. Ця присвята слугує ключем до датування поеми: вона могла бути написана не раніше кінця 80-х рр. XII ст. і не пізніше першого десятиліття XIII ст. У пролозі двічі згадується автор поеми: Руставелі (правильніше — Руствелі), що означає “Власник Руставського помістя” (Руставського замку) або “виходець із Руставі”. Ім’я поета Шота засвідчене у літературних документах XIII–XVII ст. На колоні грузинського монастиря Св. Хреста в Єрусалимі досі зберігся портрет Руставелі з написом. За цим написом поету приписується честь реставрації та розпису монастиря. Народні легенди вважають, що нерозділене кохання до цариці Тамар стало причиною постригу Руставелі у ченці; згідно із легендами, він відправився в Єрусалим, де й похований, але перекази ці не підкріплені фактами.