Микола Мушинка

Народився 20.02.1936 в українському селі Курів Бардіївського округа (нині Словаччина), в якому закінчив чотири класи основної школи (з російською мовою навчання).
1947 р. поступив у перший клас Греко-католицької російської гімназії у м. Пряшів (Словаччина), в 1952 р. перейменовану в Одинадцятирічну середню школу з українською мовою навчання.
Вищу філологічну освіту здобув в Інституту російської мови та літератури та на Філософському факультеті Карлового університету в Празі (1954-59). Там же 1963 поступив у наукову аспірантуру по фольклористиці. 1964 його було вислано на трьохрічне стажування в Київ, де він нав’язав тісні контакти з “шістдесятниками” і в грудні 1965 р. був видворений з Радянського Союзу з-за перевозу українського самвидаву за кордон.
Кандидатську дисертацію про В. Гнатюка  захистив наприкінці 1967 р. перед вченою радою Карлового університету в Празі. До 1971 р. працював науковим працівником Наукового-дослідного відділу україністики Університету ім. Шафарика у Пряшеві.
В 1972 р. його з політичних причин було звільнено з роботи в університеті, заборонено друкуватися та працювати в духовній сфері.
В 1972-76 рр. він працював пастухом худоби в колгоспі рідного села, дальших 14 років (до червня 1990 р.) – кочегаром.
Після реабілітації 1990 р. очолив Науково-дослідний відділ україністики Пряшівського університету, а 2006 р. був відправлений на пенсію.
Є головою Асоціації українців Словаччини та Наукового товариства ім. Шевченка в Словаччині.