Герберт Веллс

Народився 21 вересня 1866 в передмiстi Лондона - Бромлi. Його батько був крамарем i професiйним гравцем в крикет, мати економкою. Освiту одержав у класичнiй школi Мiдхерст i в Кiнгз-коледжi Лондонського унiверситету. Пiсля учнiвства в торговця мануфактурою i роботи в аптецi побував вчителем у школi, викладачем точних наук i помiчником Т.Х.Гекслi, у 1893 професiйно зайнявся журналiстикою.

Протягом творчого життя (з 1895) Уеллс написав близько 40 романiв i багато оповiдань, бiльше десятка полемiчних творiв на фiлософськi теми i приблизно стiльки ж робiт про перебудову суспiльства, двi всесвiтнi iсторiї, близько 30 томiв з полiтичними i соцiальними прогнозами, бiльше 30 брошур на теми про Фабiанське товариства, озброєння, нацiоналiзм, загальний мир тощо, 3 книги для дiтей i автобiографiю.

Його першим художнiм творорм був роман "Машина часу" (The Time Machine, 1895) - про подорож винахiдника у вiддалене майбутнє. Потiм з’явилися "Острiв доктора Моро" (The Island of Dr. Moreau, 1896), "Людина-невидимка" (The Invisible Man, 1897), "Вiйна свiтiв" (The War of the Worlds, 1898), "Першi люди на Мiсяцi" (The First Men in the Moon, 1901), якi розповiдали, вiдповiдно, про пересадження людських органiв диким звiрам, про невидимiсть, вторгнення марсiан на землю i подорожi на Мiсяць. Цi романи забезпечили письменниковi славу самого значного експериментатора в жанрi наукової фантастики i показали його здатнiсть зробити правдоподiбною саму зухвалу вигадку. Згодом у подiбних творах, наприклад у романi "Звiльнений свiт" (The World Set Free, 1914), вiн сполучив наукову вiрогiднiсть з полiтичними прогнозами про прийдешню всесвiтню державу. Теза про науку, здатну створити всесвiтню державу, у якiй людина зможе розумно використовувати свої винаходи, з наснагою повторюється у всiх книгах Уеллса, однак його оптимiзм знищила Друга свiтова вiйна, пiсля чого вiн в розпачi написав книгу "Розум на краю своєї натягнутої вузди" (Mind at the End of Its Tether, 1945) де пророчив вимирання людства.

В своїх творах письменник демонструє неабиякий талант у зображеннi характерiв i побудовi фабули, приправляє оповiдання гумором, та iнколи сюжет витiсняють роздуми про науку, лекцiї про всi мислимi i немислимi предмети, вiдгуки на актуальнi подiї, так що лише деякi з його творiв мiстять складовi, якi можуть гарантувати їм довговiчнiсть. Багато творiв автора в тiй чи iншiй мiрi автобiографiчнi. Уеллс визнав, що єдина книга, у якiй заявленi самi iстотнi iдеї його життя, це "Що ми робимо зi своїми життями?" (What Are We to Do With Our Lives? 1931), а найважливiшою своєю працею вважав "Праця, багатство i щастя людства" (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932). Однак до широких читацьких кiл вiн пробився завдяки книзi "Нарис iсторiї" (The Outline of History, 1920), яка багато рокiв була в списках бестселерiв.

Уеллс мешкав у Лондонi i на Рив’єрi, часто виступав з лекцiями i багато подорожував, був двiчi одружений.

Вмер у Лондонi 13 серпня 1946.

Твори

    * Машина часу (The Time Machine, 1895)
    * Острiв доктора Моро (The Island of Dr. Moreau, 1896)
    * Людина-невидимка (The Invisible Man, 1897)
    * Вiйна свiтiв (The War of the Worlds, 1898)
    * Перша людина на Мiсяцi (The First Men in the Moon, 1901)
    * Звiльнений свiт (The World Set Free, 1914)
    * Кохання i пан Луiшем (Love and Mr. Lewisham, 1900)
    * Кiппс (Kipps, 1905)
    * Енн-Веронiка (Ann Veronica, 1909)
    * Тоно-Банге (Tono-Bungay, 1909)
    * Iсторiя пана Поллi (The History of Mr. Polly, 1910)
    * Новий Макiавеллi (The New Machiavelli, 1911)
    * The Research Magnificent, 1915
    * Проникливiсть пана Брiтлiнга (Mr. Britling Sees It Through, 1916)
    * Джоан i Пiтер (Joan and Peter, 1918)
    * Нарис iсторiї (The Outline of History, 1920)
    * Свiт Вiльяма Клiссолда (The World of William Clissold, 1926)
    * Що ми робимо зi своїми життями? (What Are We to Do With Our Lives? 1931)
    * Праця, багатство i щастя людства (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932)
    * Розум на краю своєї натягнутої вузди (Mind at the End of Its Tether, 1945)
    * Розум на краю своєї натягнутої вузди (Mind at the End of Its Tether, 1945)