Генрик Сенкевич

Генрик Сенкевич народився у невеликому польському містечку Воля Окшайська (тепер — це територія Литви) у збіднілій литовсько-польській шляхетній родині. Освіту майбутній письменник здобув у Варшаві, куди переїхала його сім’я, після того як змушена була продати свої маєтки. Через відсутність коштів Сенкевич не зміг закінчити університету, і в 1871 р. розпочав свою літературну діяльність як журналіст. Упродовж кількох років Сенкевич став одним із провідних журналістів країни, працював кореспондентом у Відні, Парижі, США. У 1878 р. Сенкевич виступав із лекціями у Франції й Італії. Слави Генрик Сенкевич зажив після виходу історичної трилогії: "Вогнем і мечем" (1884) — про боротьбу Речі Посполитої з повсталою Україною часів Б. Хмельницького; "Потоп" (1886) — про визвольну війну поляків зі шведською інтервенцією 1655–1656 рр.; "Пан Володийовський" (1887) — про боротьбу з турецьким нашестям у 1672–1673 рр. Намагаючись "підтримати дух" співвітчизників, романіст значною мірою ідеалізує рідну минувшину, змальовуючи події XVII ст. винятково у дусі уявлень шляхти про себе саму і світ, що її оточує, через те трилогія перенасичена історичними спотвореннями, які відповідають, проте, світовідчуттю головних дійових осіб.