Антуан Екзюпері

Антуан де Сент-Екзюпері народився у старовинній дворянській родині. Його рідні ладили йому блискуче майбутнє, він навчався в найкращих школах Європи, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амбер’є 12-річного Антуана взяв зі собою в демонстраційний політ льотчик Габріель Сальєз.
В ті роки, на зорі ери повітроплавання, професія авіатора була рідкісною та романтичною, порівнянною зі сучасною професією космонавта. Вона цілком відповідала характеру й устремлінням юнака, закоханого в небо.
1921 року він став спочатку військовим льотчиком, а потім льотчиком поштових авіаліній. Перше оповідання Сент-Екзюпері (1926) недаремно називалося «Льотчик», а перший роман (1929) — «Південний поштовий».
Напередодні нового 1936 року на власному літаку вирушив у переліт Париж-Сайгон, щоб побити рекорд швидкості на цьому маршруті, але зазнав аварії у Лівійській пустелі. Цей випадок ліг в основу не лише його найвідомішого роману «Планета людей», але й казки «Маленький принц» — вершини творчості Сент-Екзюпері.
З початку Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, а після капітуляції Франції наприкінці 1940 року залишив батьківщину.
У Нью-Йорку 1943 року вийшов друком «Маленький принц». Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями. Це єдине видання, яке побачило світ за життя автора.
У липні 1944 року Сент-Екзюпері вирушив у бойовий виліт, з якого не повернувся.